Координати: 48°26′57″ пн. ш. 36°32′33″ сх. д. / 48.44917° пн. ш. 36.54250° сх. д. / 48.44917; 36.54250
Очікує на перевірку

Троїцьке (Українська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Троїцьке (Петропавлівський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Троїцьке
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Синельниківський район
Тер. громада Українська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12140370080044605
Облікова картка Троїцьке 
Основні дані
Засноване 1775
Населення 1 619
Поштовий індекс 52723
Телефонний код +380 5631
Географічні дані
Географічні координати 48°26′57″ пн. ш. 36°32′33″ сх. д. / 48.44917° пн. ш. 36.54250° сх. д. / 48.44917; 36.54250
Середня висота
над рівнем моря
79 м
Водойми річка Бик
Відстань до
обласного центру
126 км
Відстань до
районного центру
96 км
Найближча залізнична станція Петропавлівка
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 52723, Дніпропетровська обл., Петропавлівський р-н, с. Троїцьке, вул. Центральна, 14
Сільський голова Макогон Олена Анатоліївна
Карта
Троїцьке. Карта розташування: Україна
Троїцьке
Троїцьке
Троїцьке. Карта розташування: Дніпропетровська область
Троїцьке
Троїцьке
Мапа
Мапа

Тро́їцьке — село в Україні, в Синельниківському районі Дніпропетровської області, над річкою Бик. Входить до складу Української селищної громади. Населення становить близько 1500 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Троїцьке знаходиться на лівому березі річки Бик, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Водолазьке, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване селище Петропавлівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Петропавлівка за 7 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Троїцьке датується 1775 роком. За наказом азовського губернатора Черткова частину пікінерів Луганського пікінерського полку переведено в ті місця для «заселення бахмутських та волководських степів і більш зручного зв'язку Бахмута з Бельовською фортецею».

Свою назву слобода дістала від Свято-Троїцької церкви, що була у фортеці «Маяк», звідки переселилися пікінери. У 1775 році тут було 75 дворів, у 1784 році їх кількість зросла до 150.

Наприкінці XVIII і на початку XIX століття населення Троїцького складалося переважно з державних селян.

За даними 1859 року Троїцьке було державним селом. Тут було 2 православні церкви, 1 церква російських старовірів, 634 подвірь, 4503 мешканців. Етнічно було українським.[1]

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1537 94.94%
російська 79 4.88%
румунська 2 0.12%
інші/не вказали 1 0.06%
Усього 1619 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ТОВ «Гарант Агро 4».
  • ФГ «Олімп»
  • СФГ «Хлібороб»

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Амбулаторія.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Будинок культури.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Жук В.Г., Карпенко М.Ф. Тро́їцьке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.644-650

Посилання

[ред. | ред. код]