Троїцьке (Українська селищна громада)
село Троїцьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Тер. громада | Українська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12140370080044605 |
Облікова картка | Троїцьке |
Основні дані | |
Засноване | 1775 |
Населення | 1 619 |
Поштовий індекс | 52723 |
Телефонний код | +380 5631 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°26′57″ пн. ш. 36°32′33″ сх. д. / 48.44917° пн. ш. 36.54250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
79 м |
Водойми | річка Бик |
Відстань до обласного центру |
126 км |
Відстань до районного центру |
96 км |
Найближча залізнична станція | Петропавлівка |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52723, Дніпропетровська обл., Петропавлівський р-н, с. Троїцьке, вул. Центральна, 14 |
Сільський голова | Макогон Олена Анатоліївна |
Карта | |
Мапа | |
Тро́їцьке — село в Україні, в Синельниківському районі Дніпропетровської області, над річкою Бик. Входить до складу Української селищної громади. Населення становить близько 1500 осіб.
Село Троїцьке знаходиться на лівому березі річки Бик, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Водолазьке, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване селище Петропавлівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Петропавлівка за 7 км.
Перша згадка про село Троїцьке датується 1775 роком. За наказом азовського губернатора Черткова частину пікінерів Луганського пікінерського полку переведено в ті місця для «заселення бахмутських та волководських степів і більш зручного зв'язку Бахмута з Бельовською фортецею».
Свою назву слобода дістала від Свято-Троїцької церкви, що була у фортеці «Маяк», звідки переселилися пікінери. У 1775 році тут було 75 дворів, у 1784 році їх кількість зросла до 150.
Наприкінці XVIII і на початку XIX століття населення Троїцького складалося переважно з державних селян.
За даними 1859 року Троїцьке було державним селом. Тут було 2 православні церкви, 1 церква російських старовірів, 634 подвірь, 4503 мешканців. Етнічно було українським.[1]
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1537 | 94.94% |
російська | 79 | 4.88% |
румунська | 2 | 0.12% |
інші/не вказали | 1 | 0.06% |
Усього | 1619 | 100% |
- ТОВ «Гарант Агро 4».
- ФГ «Олімп»
- СФГ «Хлібороб»
- Школа.
- Амбулаторія.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- Жук В.Г., Карпенко М.Ф. Тро́їцьке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.644-650
- Погода в селі Троїцьке
- Троїцьке — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |